Дистанційна освіта – плюси і мінуси
Позитивні і негативні сторони дистанційного навчання
Почнемо з позитивних аспектів, які змогли отримати учні та їх батьки під час дистанційного навчання:
- Економія часу на дорогу до школи і назад.
Час – це дійсно дуже важливий ресурс, який ми втрачаємо, добираючись в різні місця. Якщо школа перебуває не поруч з будинком, і ви живете в великому місті, то дорога забирає купу часу. При цьому є можливість поспати зайві півгодини або годину.
- Економія на шкільному одязі.
Батьки змогли заощадити гроші на покупку шкільного одягу, отримавши можливість витратити сімейний бюджет на інші покупки.
- Можливість побудови гнучкого графіку навчання.
Умови школи з досить жорстким графіком підходить далеко не всім дітям і їх батькам. Гнучкі умови навчання вдома дозволяють побудувати оптимальний режим дня, збалансувати активність і відпочинок.
- Усунення негативного впливу вчителів.
Якщо мова йде саме про дистанційне навчання, а не про онлайн-заняття, то багато дітей відкривають для себе, що їм подобаються шкільні предмети, які вони до цього ненавиділи. Іноді шкільний предмет не дається дитині через непрофесійний навчання, звинувачень і критику з боку вчителя. Коли цей фактор відсутній, учень може полюбити хімію, біологію, фізику або будь-який інший урок.
- Батьки стали більше часу проводити зі своїми дітьми.
Для частини населення перехід на дистанційну форму навчання і перебування в самоізоляції став справжнім подарунком. Йдеться про людей з вираженим аутичним спектром, які набагато комфортніше почуваються на самоті і можуть ефективно навчатися без тиску соціального оточення. Вони дуже швидко пристосувалися до навчання далеко від школи і стали відчувати себе більш щасливими без скупчення вчителів і школярів.
Тепер поговоримо про негативні сторони дистанційного навчання:
- Неготовність системи освіти перейти в формат дистанційного навчання.
Оскільки карантин був досить несподіваним рішенням, система освіти в Україні не була готова до системного переходу на дистанційне навчання для учнів по всій країні. Якщо деякі приватні школи досить швидко перейшли до онлайн уроків, почали використовувати різні платформи для відео-уроків (наприклад, Zoom), то для державних шкіл такий перехід був дуже важким. До того ж, не всі вчителі на достатньому рівні «дружать» з електронними ресурсами, щоб проводити навчання в дистанційному форматі.
- Відсутність ресурсів у дітей для повноцінного дистанційного навчання.
Навіть в сучасному суспільстві далеко не у всіх дітей (особливо в селах) є доступ до якісного Інтернету для перегляду дистанційних занять. До того ж, не всі батьки мають можливість забезпечити своє чадо гаджетом (ноутбуком, комп’ютером або планшетом) для навчання. Якщо ж в родині є кілька дітей шкільного віку, а ще й батьки працюють віддалено за комп’ютером, про повноцінне дистанційне навчання не може бути й мови.
- Велике навантаження на батьків.
Крім того, що батьки в умовах карантину повинні готувати, прибирати, працювати на віддаленому режимі, вони ще повинні виконувати функцію вчителя і пояснювати дитині шкільну програму, допомагаючи у виконанні домашніх завдань. Не завжди у батьків вистачає сил і часу на виконання ще однієї функції педагога.
- Труднощі в структуруванні дітьми графіку навчання і освоєння нових знань.
Тут зупинимося на деяких моментах:
- По-перше, в силу особливостей віку і несформованої вольової регуляції, дітям важко контролювати себе і вчасно переглядати уроки або виконувати домашні завдання. І це не тому, що вони ледачі або погані, а тому що їх мозок ще не готовий до самостійної регуляції себе і свого режиму.
- По-друге, в умовах дистанційного навчання вчитель не може досить ясно пояснити матеріал або сформувати якийсь навик. Особливо це стосується дітей молодшої школи, які повинні правильно поставити руку, навчити писати і читати, пояснити базові математичні поняття.
- Відсутність соціалізації у дітей.
Для розвитку дитини будь-якого віку дуже важливим є спілкування і соціалізація. Крім того, що дитина освоює навчальний матеріал, вона вчиться спілкуватися з однолітками і дорослими, вирішувати конфлікти, дружити, сприймати критику і обмеження. У дистанційному форматі, на жаль, відсутня можливість безпосереднього спілкування.
Чому діти швидше втомлюються, коли працюють перед екраном комп’ютера або ноутбука?
- По-перше, картинка на екрані вимагає постійної напруги очей, що може негативно відображатися на зорі і самопочутті дітей.
- По-друге, на онлайн-заняттях діти (та й дорослі теж) набагато більше напружуються емоційно. Це обумовлено тим, що ми постійно і несвідомо зчитуємо безліч інформації з невербальних сигналів оточуючих (міміка, інтонація, пози, жести). При умові онлайн-занять через екран мозок отримує недостатньо такої інформації і тому повинен напружуватися, щоб її компенсувати.
https://referat.kiev.ua/uk/blog/distantsijna-osvita-plyusi-i-minusi/
